Микола Панасович Малинка (16 лютого 1913 - 14 грудня 1993) народився в сім'ї селянина-бідняка в селі Лісняки, Київської губернії на Україні. Малювати почав з раннього дитинства. У шкільні роки (1928-29) як згадував сам Микола Панасович «... за рекомендацією художника-професіонала Л. Брюммера, який орендував у той час панський маеток, завішавши всі його стіни сонячними пейзажами Криму, а сам жив з того, що займався фотографією, він наполягав, щоб я після закінчення школи йшов вчитися тільки до художнього технікума. Але ж кому я тiльки не казав зі своїх рiдних та знайомих про свій намір - мене тільки відмовляли;! Мовляв, не професія, та й не потрібна вона в роки перших п'ятирічок ». Після закінчення семирічки у 1929 році Микола Малинка поступає до Харківського кооперативного технікуму на книжкове відділення . Тут він вперше знайомиться з монографіями про художників, у міських музеях відкриває для себе справжнiй живопис і восени 1933 року поступає до Київського художнього інституту на графічний факультет та закінчує перший курс, після чого він закінчує ще два курси живописного факультету Всеукраїнського Художнього Інституту.
У 1937 році, перервавши навчання, призивається в армію на дійсну військову службу в Особливий каваллерійский полк Наркому Оборони. У той час при цій військовій частині, що дислокувалася в м. Москві, знаходилася ізостудія ім. М. Б. Грекова. Наказом політуправління Московського військового округу Миколу Малинку переводять в цю студію як молодого художника початк
iвця , де він навчається у таких відомих художників як Х. Ушенін - художній керівник, Е.А. Кацман - малюнок, В.С. Сварог - живопис, А.М. Герасимова.
Після демобілізації у грудні 1939 р., на початку 1940 р. Комітетом у справах Мистецтв при РНК У
РCР Миколу Панасовича Малинку відряджають на Західну Україну в м. Косів Станіславської обл. (Тепер Івано-Франківська) для організації там Гуцульського художньо-промислового училища. Спочатку в якості в.о. директора, а потім завуча і художнього керівника.
В роки війни служив в діючій армії у складі 209 батальйону аеродромного обслуговування 8-ї повітряної армії 2-го Українського фронту.
Для творчої роботи художника у повоєнні роки не було ніяких умов, але, перебуваючи ще під враженням від неохоловших вогнищ війни, Микола Панасович пише невелике полотно «Баб
iй яр» та кілька інших робіт, що були представлені на виставці у 1949 році в м. Києві та його приймають кандидатом у члени Спілки художників СРСР.
В 1955 році Микола Панасович включений до складу творчої групи Київського Товариства Художників, де працювали його товариші по інституту. У 1958-59 роках бере участь у IV обласн
iй художній виставці, а також у багатьох всесоюзних і республіканських художніх виставках. Картина «Аркан» придбана Міністерством Культури УРСР.
В 1962 році КТХ переводиться до художнього фонду СРСР, членом якого стає М.П. Малинка

Щоб прожити художнику на селi — потрібно вміти робити все. Коли в 1959 р. у зв'язку з наближенням Шевченківського ювілею, громадськість м. Яготина та міська влада звертаються з проханням виліпити бюст Т. Г. Шевченка, він споруджує пам'ятник Кобзарю, який гостював у юнацькі роки і працював у місцевій садибі в одного з представників найстарішого князiвського роду М. Г. Рєпніна. І хоча за освітою Микола Панасович не був скульптором, йому все ж без зусиль вдається виліпити чудовий бюст. 18 жовтня 1959 року погруддя було урочисто встановлено на постамент, відлитий із залізобетону пам'ятник стоїть по цей час.

College, PA).

Н.А. Малинка та О.С. Непорожнiй
Н.А. Малинка та О.С. Непорожнiй

Прагнучи відобразити історичні події з життя рідного міста і краю, М.П. Малінка створив безліч яскравих та самобутніх полотен. Багато часу та сил він безкорисливо віддає створенню місцевого краєзнавчого історичного музею, для експозиції якого передає свої роботи, які ілюструють місцеву історію. Ця історія нерозривно пов'язана з такими відомими особистостями минулих сторіч, як останній гетьман Лівобережної України К.Г. Розумовський, міністр народної освіти Росії А.К. Розумовський, його дочка В.А. Розумовська (в заміжжі - Рєпніна), князь М.Г. Рєпнін-Волконський, прогресивні інтелектуали того часу Т.Г. Шевченко, М.В. Гоголь, Є.Г. Гребінка, А.В. Капніст та іншi.

У Яготинськiй картиннiй галереї нараховується понад 350 картин з Художнього фонду СРСР, серед яких, багаті місцевим колоритом полотна Миколи Малинки. Він поклав у свої портретні полотна не тільки стиль соціалістичного реалізму, але й загальну повагу до людей великої праці та таланту. Зокрема - Народнiй художниці Катеринi Білокур, Герою Соціалістичної Праці Петру Роговцю, радянськиму парламентеру О.П. Кузнєцову, невтомнiй трудівниці-буряководовi Євдокії Палiводi та багатьом іншим.

У Сулимівському краєзнавчому музеї ім. двічі Героя Радянського Союзу А. Г. Кравченка на почесному місці портрет генерала-полковника, виконаний М. П. Малинкою. Він же — автор відомої картини «Форсування Десни танками у районі Лютежа».

Пензлем художника перенесені на панорамні полотна зображення первісної стоянки доісторичних людей в археологічному музеї «Добраничівська стоянка» в с. Добраничівка, Яготинського району.

Микола Панасович був організатором і тривалий час керівником Яготинської ізостудії самодіяльних художників, автором першого меморіалу Слави загиблим землякам у роки Великої Вітчизняної Війни, пам'ятної стели присвяченій подвигу підрозділа лейтенанта Григорiя Посітка в 1943 році, барельєфу жінки на стелі загиблим працівникам цукрового заводу в м. Яготині, меморіалу в с. Панфили, герба Яготина, встановленого на трасi Київ-Харків та багатьох інших історичних скульптурних робіт.

M.П. Малинкою написані сотні полотен, де зображені пейзажі рідного краю, історичні події в ньому, портрети видатних історичних персонажів. Його роботи знаходяться у приватних колекціях прихильникiв живопису зі Швейцарії, Канади, Голландії, Австралії, Америки. У Канаді дві роботи з його шевченкіани можна знайти в експозиції Музею Т.Г. Шевченка в м. Торонто. Кілька полотен, включаючи й вiдомi «Кобзарі», виставлялися в 1988 р. в Нью-Йорку (США) - як частина колекції родини Воскобойник, українських емігрантів зi шт. Пенсільванія; ця колекція постійно демонструєтся у Пенсільванії (State College, PA).

«Автопортрет», 1985
«Автопортрет», 1985

Микола Панасович Малинка

 

з 1937 р. художник ізостудії ім. М.Б. Грекова при особливому кавалерійському полку Наркома Оборони СРСР 

внесений до Реєстру професійних художників російської імперії, СРСР, «російського зарубіжжя», Російської Федерації та республік колишнього Радянського Союзу (XVIII-XXI ст.)

 

Обратная связь * Gaste Book

Kommentare: 0